2014 год "Анатолий Иванович Падука - замечательный преподаватель актерского мастерства. Давно существует его школа. Хорошо было бы если эта школа актерского мастерства соединилась с Одесской киностудией. Для начала можно переселиться в бывшую мою комнату на четвертом этаже, которую я счастлива была бы ему отдать, если Вы, Андрей Вадимович, тоже с этим бы согласились и оказывали бы Анатолию Ивановичу всяческое содействие, потому что он талантлив." Кира Муратова, 15.05.2014
1989 год "Анатолий Иванович Падука очень умный и тонкий артист. Он забавный, обаятельный, пластичный, гибкий - физически и душевно. Интересен еще его голос - очень богатый нюансами, свободно и живо переливающийся, умеющий выразить всяческие крайности - крайне естественно. Хотелось бы работать с ним еще и еще. Надеюсь на это." Кира Муратова, 27.07.1989 |
7 серпня 1938 року не стало Костянтина Станіславського. Його система акторської майстерності - одна з наших національних брендів, всім відомо крилате «Не верю!», але принципи системи Станіславського знають одиниці. Спробуємо розібратися! 1. Дія - основа сценічного мистецтва. Система Станіславського - поняття певною мірою умовне. Сам її автор визнавав, що навчитися дистанційно неможливо - тільки через особисте спілкування майстра з учнем, шляхом безпосередньої передачі досвіду. Тому, як ні парадоксально, кожен розуміє систему Станіславського по-своєму. І навіть набір основних принципів може відрізнятися від актора до актора, від режисера до режисера. В основі системи - принцип дії. Дія, за Станіславським, - основа сценічного мистецтва. Вистава плететься з дій, кожна дія повинна вести до досягнення певної мети. Актор повинен будувати свою роль повинен грати ... Читати далі » |
Теорія сценічного мистецтва - метод акторської техніки, яка була розроблена російським режисером, актором, педагогом і театральним діячем Костянтином Сергійовичем Станіславським в період з 1900 по 1910 рік і названа «системою Станіславського». В цій системі вперше вирішується проблема свідомого осягнення творчого процесу створення ролі, визначаються шляхи перетворення актора в образ, метою яких є досягнення повної психологічної достовірної акторської гри. В основі системи лежить розподіл акторської гри на три технології: ремесло, уява та переживання. Ремесло за Стані ... Читати далі » |
Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Ще з VI ст. відомі театральні вистави скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (XI століття). Перші зразки драми публічно виголошували учні київських Братської (Києво-Могилянська Академії) та Лаврської школи (XVI—XVII століття). Важливими центрами розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія. XVII—XVIII століття Серед явищ мистецького побуту України ХVII-ХVIII століть особливої уваги заслуговує театр, початки якого сягають ще в часи синкретичної єдності найдавніших фольклорних жанрів: обрядових пісень, хороводів, театралізованих дійств, що нерозривно поєднували слово, музику, танець, акторську гру. Проте поступовий розвиток освіти, культури народу призвів до компромісн ... Читати далі » |
— Бог с вами! – воскликнут читатели. – Где вы видели у Падуки мистерии? Разве он со своими учениками ставит музыкальные представления на библейские сюжеты вроде тех, что разыгрывались на площадях средневековой Западной Европы? Конечно, нет. Но Анатолий Иванович Падука-Голот вот уже скоро десять лет совершает mysterium magnum – ВЕЛИКОЕ ЧУДО, ВЕЛИКОЕ ТАИНСТВО (лат. – Е.К.) Это таинство педагогики, которое позволяет совсем еще юным исполнителям, почти подросткам, читать стихи великих поэтов, Пушкина, Тютчева, донося до слушателей не только музыку и ритм стихов, но и глубинный, философский их смысл. Это таинство проникновения ребят – учеников Падуки – в "иероглифы" Хармса и Хлебникова (спектакль "ЛАПА, или ИЕРОГЛИФЫ). Это чудо того, что мальчики и девочки, пришедшие в театральный лицей к Анатолию Ивановичу Падуке, окончив его, разлетаются по престижным театральным вузам и театрам, а Мастер продолжает свой труд с новыми поколениями реб ... Читати далі » |
У Анатолия Ивановича Падуки, отмечающего свое 55-летие, еще две кругленькие даты: 20 лет работы в театрально-студийном движении, 10 лет ведет «Театральный лицей» — студию в центре детского и юношеского творчества «Дивосвiт» отдела образования Приморской райадминистрации. Название студии как-то не придумалось — знают этот коллектив как «театр Падуки». А это значит, согласитесь, что у руководителя есть имя.
Правда, пока что — ну, очень неофициальное. Правда и то, что Падука никогда за регалиями не гонялся. Но есть и такие одесские кинорежиссеры и деятели театра, которые считают: пора бы воздать за труды Анатолию Падуке. Обращаются в инстанции... Тем временем Па ... Читати далі » |
Естрада - молодий вид мистецтва: він став самостійним тільки наприкінці XIX століття. Але з'явився він у наш світ не з хаосу і порожнечі - у естради є свої предки і коріння. У Російскій імперії, наприклад, це веселі скоморохи, що будували подання на безпосередньому спілкуванні з глядачами, у Франції - жонглери, у Німеччині - шпільмани, в країнах Середньої Азії - дорвози і масхарабозов ... Предки естрадних професіоналів під час своїх вистав постійно зверталися до публіки, роблячи зі співучасником і навіть як би непрямим автором розігрується п'єси. Подібні відносини з глядацьким залом важко уявити в опері чи балеті, де глядач стежить за розвитком сюжету, який ні під яким видом не має права змінюватися і піддаватися імпровізації. ... Читати далі » |