7 серпня 1938 року не стало Костянтина Станіславського. Його система акторської майстерності - одна з наших національних брендів, всім відомо крилате «Не верю!», але принципи системи Станіславського знають одиниці. Спробуємо розібратися!
1. Дія - основа сценічного мистецтва.
Система Станіславського - поняття певною мірою умовне. Сам її автор визнавав, що навчитися дистанційно неможливо - тільки через особисте спілкування майстра з учнем, шляхом безпосередньої передачі досвіду. Тому, як ні парадоксально, кожен розуміє систему Станіславського по-своєму. І навіть набір основних принципів може відрізнятися від актора до актора, від режисера до режисера.
В основі системи - принцип дії. Дія, за Станіславським, - основа сценічного мистецтва. Вистава плететься з дій, кожна дія повинна вести до досягнення певної мети. Актор повинен будувати свою роль повинен грати
...
Читати далі »
Теорія сценічного мистецтва - метод акторської техніки, яка була розроблена російським режисером, актором, педагогом і театральним діячем Костянтином Сергійовичем Станіславським в період з 1900 по 1910 рік і названа «системою Станіславського». В цій системі вперше вирішується проблема свідомого осягнення творчого процесу створення ролі, визначаються шляхи перетворення актора в образ, метою яких є досягнення повної психологічної достовірної акторської гри.
Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Ще з VI ст. відомі театральні вистави скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (XI століття). Перші зразки драми публічно виголошували учні київських Братської (Києво-Могилянська Академії) та Лаврської школи (XVI—XVII століття). Важливими центрами розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія.